Назад

Штраф за невиконання рішень АМКУ, нова вартість скарг та доба на виправлення: ProZorro 2.0

Зараз всі обговорюють майбутні Зміни до Закону України «Про публічні закупівлі». Варто сказати, що вони не виникли раптом, а послідовно готувались майже 1,5 роки. Після того, як проект Закону був готовий ми відправили його на розгляд до уповноважених органів. І оскільки період погодження є досить тривалою процедурою, за цей час змінився склад Парламенту та Уряду. 
 
Проект закону був переданий для винесення на розгляд Верховної Ради України народному депутату Роксолані Підласій. На її думку, на нас чекає друга закупівельна революція, оскільки нова редакція Закону містить настільки проривні зміни. Тепер про зміст. Перед нами стояло завдання вирішити два блоки питань.
 
Перший блок — гармонізація з європейським законодавством. У рамках зобов’язань, взятих на себе Україною перед ЄС, які прописані в Угоді про асоціацію, зокрема, закріплені положення щодо того, що наша держава має протягом 5 років гармонізовувати законодавство у галузі закупівель відповідно до Директив ЄС. Протягом 2015-2016 рр деякі норми вже були адаптовані, прийшов час виконати наступні зобов'язання.
 
Другий блок — коригування законодавства з точки зору практики, яка вже встановилася. На той момент, коли ми приступили до розробки проекту закону, пройшло вже майже 2 роки від запуску системи ProZorro і ми мали вже достатній обсяг даних з системи, зібрали зворотній зв’язок від користувачів (постачальників, замовників, контролюючих органів, і активної громадськості). Тобто, маючи всю цю інформацію, ми з легкістю ідентифікували вузькі місця. Треба було тільки зрозуміти, як їх закрити.
 
При цьому варто пам'ятати: не можна написати ідеальний закон, який закриє всі можливості для зловживання. Як не виписуй норму — той, хто хоче зловживати, знайде спосіб її порушити, тому ідеальної ситуації не буде. Але є речі, які дійсно можна покращити або попередити.
 
Отже, був цілий комплекс складних питань. Наприклад, вартість оскарження та завантаженість Антимонопольного комітету України (АМКУ). Також мав місце скарговий троллинг. Потрібно було розробити інструменти, які б допомогли вирішити ці питання. Так, в проекті Закону запропоновані норми, направлені на вирішення проблем з оскарженням та окремо — на недобросовісних учасників.

«Ні» заниженим цінам!

Є такі учасники, які дуже сильно «падають» у ціні під час аукціону. Але всі їхні документи у порядку. Формальних причин для скасування немає — замовник зобов’язаний підписувати угоду. Це призводить до двох можливих подальших напрямів розвитку подій:

1. Зобов’язання за договором не виконується. Замовнику доводиться розривати угоду й знову оголошувати закупівлю, на яку знову приходить той самий учасник.
2. Переможець вимагає підвищення ціни. Так відбувається у тих випадках, якщо у замовника просто немає часу й ресурсів на ще кілька ітерацій закупівельної процедури. Фактично, учасник змушує замовника йти на порушення.

Для того, щоб закрити цю «дірку», ми розробили інструмент, який давно активно використовується у Європі — визначення аномально низької ціни з можливістю відхилення такої пропозиції з боку замовника, якщо немає підтвердження — фінансового чи технічного обгрунтування. 
 
Підтвердження оприлюднюється в електронній системі. Обгрунтувати можна, скажімо, інноваційним виробництвом чи потребою у вивільненні складів, на яких предмет закупівлі перебуває вже довгий час. В останньому випадку зрозуміло, що навіть продаж товару за собівартістю може бути вигідний обом сторонам. 
 
Також працювати «у нуль» можуть нові бізнеси, які бажають таким чином зайняти певну нішу, або ж постачальники, які отримують за рахунок цього податкові пільги чи іншу допомогу від держави. Власне, учасник має написати, чому саме у нього настільки низька ціна. А вже на їхній основі організатор приймає рішення — підписувати угоду чи не підписувати. Ми не зобов’язуємо обирати саме цього учасника, адже ризики можуть бути занадто високі. 
 
Звичайно, є додаткові можливості для зловживання — замовник може списати на ризики відхилення дуже вигідної пропозиції й протягнути «свого» учасника. Але це вже питання контролю. Буквально наприкінці минулого року було введено ризик-індикатори, які допомагають аудиторам не розфукусовувати увагу, а прицільно бити по тих закупівлях, де можливі порушення законодавства. 

Оскарження 2.0

Постало питання розвантаження АМКУ. Коли ми проаналізували роботу Комітету з розгляду скарг, виявилось, що близько 40% скарг, які розглядаються — неоплачені. За чинним Законом навіть у таких випадках Колегія зобов'язана зібратися та прийняти рішення щодо відхилення скарги як такої, що не відповідає вимогам закону — і на це витрачається досить багато часу! Тому ми запропонували здійснювати оплату через електронну систему. Неоплачені скарги просто не надійдуть до АМКУ.
 
Також було вирішено відмовитись від фіксованої оплати у розмірі 5 000 грн (і 15 000 грн у закупівлях робіт) за подання скарги на користь диференційованої вартості, прив’язаної до бюджету закупівлі. В такому випадку дороговартісні процедури не будуть оскаржуватись по 14 разів одним і тим сами учасником. 

 

Порядок оплати скарг та їхня вартість будуть встановлюватися Кабінетом Міністрів України. За проведеними дослідженнями, оптимальний розмір оплати може становити 0,3% для оскарження тендерної документації і 0,6% у разі оскарження рішення замовника. Також має бути встановлений мінімальний і максимальний розмір вартості оскарження. 
Важливе оновлення: у разі доведення правоти учасника гроші за скаргу йому повертатимуться — це стимулюватиме, по-перше, відстоювати власні інтереси, а по-друге, не тролити організатора скаргами. Також з’явиться полотове оскарження і оскарження скасування торгів. 
 
Під час розгляду скарги скасувати закупівлю неможливо буде технічно, а за невиконання рішення АМКУ будуть накладатись штрафи на керівника — і це десятки тисяч гривень. Адже саме керівник відповідає за те, щоб його працівники виконували норми закону.

Відхилити не можна виправити 

Ми всі люди, а тому коли доводиться довго працювати над підготовкою документів, легко втратити уважність і пропустити якісь папери чи допустити неузгодженість інформації в них. На сьогодні все це — підстави для обов’язкового відхилення пропозиції учасника. 
 
Дуже шкода, коли пропонується вигідна ціна, а наявні помилки чи відсутність документа, які не є критичними, не дають можливості обрати переможцем такого постачальника. Тоді доводиться підписувати угоду з наступним, пропозиція якого значно дорожча. А буває, що всі пропозиції відхиляються через формальні помилки. Знову витрачаються ресурси на повторне проведення неуспішної процедури. 
 
Для вирішення цієї проблеми ми запропонували новий механізм. Після виявлення неузгодженості в інформації чи відсутності окремих документів (є перелік, де це допускається) замовник зобов’язаний надіслати до учасника вимогу все виправити протягом доби. Якщо учасник встигає внести виправлення — можна підписувати угоду.
 
Це нововведення трохи критикують за те, що 24 години можуть припадати на вихідний чи неробочий день. Чому постачальник має витрачати свій власний час? Але у мене на це дуже проста відповідь: учасник зацікавлений отримати контракт, і він, подаючи свою пропозицію, апріорі мав її подати у відповідності до вимог, які вказані в тендерній документації. Отже, це крок на зустріч до учасника, який також вигідний і для замовника. Доби більше ніж достатньо для усунення виявлених недоліків. 

Питання якості та нецінові критерії

Ще одне питання — це обвинувачення системи у тому, що вона начебто стимулює купувати дешевше, нехтуючи якістю. Насправді це не відповідає дійсності — законом передбачена можливість під час закупівель складних або спеціалізованих предметів закупівлі застосовувати нецінові критерії. Сьогодні вже можна це використовувати. 
 
Після великої кількості закидів було вирішено перевірити дані з системи. Виявилось, що менше 1% замовників використовують нецінові критерії. Постало питання, чому саме так відбувається. Опитування показало дві проблеми:

1. Замовники бояться застосовувати нецінові критерії, оскільки вони підвищують потенційну вартість. І вони не готові потім доводити контролюючим органам доцільність свого вибору.
2. Замовники не мають достатньої кваліфікації, щоб зрозуміти, які саме нецінові критерії йому потрібні для забезпечення якості.

Ці питання реально вирішити. Наприклад, ми вже створили й продовжуємо наповнювати калькулятор нецінових критеріїв. Паралельно працюємо з Держаудитслужбою, пояснюючи їм важливість застосування нецінових критеріїв — щоб вони не карали одразу, а спочатку вивчали позицію замовника та причини для вибору переможця. 

 

 
В рамках гармонізації запроваджується такий параметр — «вартість життєвого циклу». Це і про ціну, і про якість — такий собі симбіоз. Він допомагає оцінювати вартість з урахуванням витрат на сервіс, підготовку, підключення, експлуатацію та, навіть, утилізацію. 
 
Даний інструмент допоможе тим, хто переймається через якість, наприклад, обладнання та вартості його утримання. Звичайно, він складний і вимагає професійного підходу. Впевнена, що його будуть активно використовувати в централізованих закупівельних організаціях (ЦЗО), де у працівників достатній фаховий рівень. 
 
Також для окремих спеціалізованих закупівель буде створена процедура, в рамках якої можуть подавати пропозиції лише кваліфіковані учасники. Для цього вони мають кваліфікуватись за усіма чотирма критеріями, які передбачені у проекті закону. І лише після цього вони зможуть перейти до участі у закупівлях із публікацією англійською мовою.

Тендерні комітети чи уповноважені особи?

Дуже важлива зміна — відмова від тендерних комітетів на користь уповноважених осіб. Бо якщо нічого не змінювати — процес так і залишатиметься у своїй більшості неефективним, а керівники так і не зрозуміють, що потрібно приділяти не менше уваги, ніж це роблять в комерційних компаніях, побудові якісного бізнес-процесу, для такої важливої супортної функції, як закупівлі. 
 
Такий підхід привнесе персоніфіковану відповідальність, як для фахівців, які відповідають за закупівлі так і для керівників, які або не зможуть або не захочуть створити умови для проведення ефективних закупівель.

Менше допорогів

На жаль, зараз є досить велика «сіра зона», де кошти витрачаються не на конкурентній основі, а шляхом підписання прямих договорів. А до 50 000 гривень наразі замовники можуть взагалі не звітувати, тому важко зрозуміти обсяги втрат. У зв'язку з цим було вирішено зменшити межу, від якої проведення закупівель є обов’язковим саме з використанням тендерів ПроЗорро. 
 
Є низка замовників, які негативно сприймають цю норму, аргументуючи своє ставлення негнучкістю підходу та збільшенням обсягів роботи, оскільки треба витрачати час на опис умов торгів, специфікації предмета закупівлі, тощо. Звичайно, ми розуміємо, що такий підхід не є комфортним. Для таких замовників існує алетернатива — ми пропонуємо використовувати Е-каталоги ProZorro Market. 
 
Не потрібно протягом тижня морочитись із описом предмета закупівлі та формуванням вимог — сервіс дозволяє буквально у кілька кліків зробити замовлення. Ще й звіт автоматично формується.
 
Поки що працює пілотна версія, і тому замовники поки сумніваються, чи можна їм взагалі там щось купувати. У новій редакції закону вже визначено, що електронні каталоги — офіційна альтернатива звичайним допороговим закупівлям товарів. Формувати вимоги й відбирати учасників — це завдання ЦЗО. Отже, з набранням чинності Закону перед нами стоятимуть два основних завдання: наповнення каталогів і розширення майданчиків, на яких сервіс діє.
 
Зараз проект змін до Закону «Про публічні закупівлі» пройшов перше читання і очікує другого. Після прийняття й підписання пройде ще півроку, перш ніж він буде ввений в дію, а зміни будуть реалізовані технічно. Для процедур з обмеженою участю знадобиться зачекати рік.

Джерело: SmartTender.biz

Назад