Назад

Роз'яснення Државної регуляторної служби України щодо додержання вимог законодавства органами місцевого самоврядування

Презентаційні матеріали навчання

Державної регуляторної служби України 06.10.2023

***

1. Здійснення регуляторної діяльності

органами виконавчої влади

1.1 Планування діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів

Планування діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів регламентовано статтею 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) і спрямоване на забезпечення реалізації державної регуляторної політики щодо передбачуваності, тобто послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування діяльності.

Згідно з цією статтею кожен регуляторний орган не пізніше
15 грудня поточного року зобов’язаний розробити та затвердити план діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів на наступний рік.

План діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проєктів, цілей їх прийняття, строків підготовки проєктів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проєктів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження, тобто не пізніше 25 грудня поточного року.

Частиною 4 статті 7 Закону передбачено, що регуляторний орган може готувати чи розглядати проєкт регуляторного акта, який не внесений до затвердженого плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів.

У такому разі регуляторний орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше 10 робочих днів з дня початку підготовки проєкту або з дня внесення проєкту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проєкту.

Зміни до плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів регуляторні органи затверджують та оприлюднюють у тому самому порядку, що і сам план.

1.2 Розробка проекту регуляторного акта

Наступним етапом після планування регуляторної діяльності є розробка проєкту регуляторного акта.

Крім того, статтею 8 Закону регламентується, що стосовно кожного проєкту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Законом визначено, що аналіз регуляторного впливу – це документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проєкту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004  № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» встановлено вимоги до проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Аналіз проводиться до оприлюднення проєкту акта.

Відповідно до Методики у процесі проведення аналізу:

• визначається проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання;
• визначаються цілі державного регулювання;
• визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;
• описується механізм, що пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи;
• обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта;
• визначаються очікувані результати прийняття акта;
• обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);
• визначаються показники результативності акта;
• визначаються заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Згідно з пунктом 10 цієї Методики, обов’язковим серед показників результативності регуляторного акта повинні бути:

• розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;
• кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;
• розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;
• рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Методика підготовки аналізу регуляторного впливу є обов'язковою для застосування розробниками проєктів регуляторних актів.

Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проєкту регуляторного акта, а в разі, якщо розробником проєкту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація - керівником цього органу, установи чи організації.

Відповідно до статті 25 Закону регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу.

1.3 Оприлюднення

Кожен підготовлений проєкт регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу з метою одержання зауважень та пропозицій повинен бути доведений до відома всіх зацікавлених осіб, тобто оприлюднений.

Така вимога зазначена статтею 9 Закону, а спосіб, передбачений статтею 13, шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Процедура оприлюднення передбачає:

• повідомлення про оприлюднення регуляторного акта;
• оприлюднення проєкту регуляторного акта разом із аналізом регуляторного впливу не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проєкту регуляторного акта.

Законом встановлені вимоги до змісту повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта, згідно з якими воно повинно містити:

• стислий виклад змісту проєкту;
• поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проєкту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
• інформацію про спосіб оприлюднення проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проєкт регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону);
• інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань;
• інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень і пропозицій.

Розробником проєкту регуляторного акта самостійно встановлюється строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проєкту регуляторного акта, а також відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проєкту. За результатами цього розгляду розробник проєкту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проєкту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проєкту регуляторного акта.

Крім того, статтею 20 Закону встановлено особливості оприлюднення проєктів регуляторних актів, що розробляються органами виконавчої влади, з метою одержання зауважень і пропозицій

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проєкту регуляторного акта, розробленого органом виконавчої влади, та відповідного аналізу його регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, крім розробника цього проєкту, Державній регуляторній службі України.

1.4 Погодження проєкту регуляторного акта зі спеціально уповноваженим органом

Проєкти регуляторних актів, що розробляються місцевими органами виконавчої влади, підлягають погодженню із уповноваженим органом, - Державною регуляторною службою України.

Тривалість погодження проєкту регуляторного акта не може перевищувати одного місяця з дня одержання проєкту уповноваженим органом.

Розробником регуляторного акта для погодження до Державної регуляторної служби України подаються наступні документи:

• єкт регуляторного акта;
• аналіз регуляторного впливу цього проєкту;
• копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проєкту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Державна регуляторна служба України розглядає проєкт регуляторного акта та документи, що додаються до нього, і може прийняти рішення:

• про погодження цього проєкту;
• про відмову в його погодженні.

Рішення не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття подається до органу, який розробив проєкт регуляторного акта.

Рішення про відмову в погодженні проєкту регуляторного акта повинно містити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо цього проєкту та/або щодо відповідного аналізу регуляторного впливу.

Регуляторний орган в разі відмови в погодженні регуляторного акта може:

• доопрацювати проєкт регуляторного акта та/або відповідного аналізу регуляторного впливу з урахуванням наданих зауважень та пропозицій;
• у разі незгоди звернутися до Державної регуляторної служби України з ініціативою щодо утворення погоджувальної групи для проведення консультацій з метою усунення суперечностей.

Якщо поданий на погодження проєкт регуляторного акта не оприлюднювався його розробником, Державна регуляторна служба України залишає цей проєкт без розгляду, про що повідомляє розробнику в письмовій формі не пізніше наступного робочого дня з дня одержання проєкту.

Після оприлюднення проєкт регуляторного акта, що був залишений без розгляду, подається його розробником на погодження до Державної регуляторної служби України.

1.5 Прийняття та відстеження результативності регуляторних актів

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

• відсутній аналіз регуляторного впливу;
• проєкт регуляторного акта не був оприлюднений;
• проєкт регуляторного акта не був поданий на погодження  Державній регуляторній служби України;
• щодо проєкту регуляторного акта Державною регуляторною службою України було прийнято рішення про відмову в його погодженні;

Регуляторні акти, прийняті місцевими органами виконавчої влади, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.

Закон передбачає визначення загальних принципів державної регуляторної політики і правил розробки та введення в дію регуляторних актів, а також відстеження результативності регуляторних актів.

Відстеження результативності регуляторного акта – це заходи, спрямовані на оцінку стану впровадження регуляторного акта та досягнення цілей, задекларованих при його прийнятті.

Воно включає:

• виконання заходів з відстеження результативності;
• підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності.

Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» встановлено вимоги для здійснення відстеження результативності прийнятого регуляторного акта.

Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Якщо строк дії регуляторного акта, встановлений при його прийнятті, є меншим, ніж один рік, періодичні відстеження його результативності не здійснюються, а повторне відстеження результативності здійснюється за три місяці до дня закінчення визначеного строку, якщо інше не встановлено рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, але не пізніше дня закінчення визначеного строку.

У звіті про результати відстеження зазначаються:

• вид та назва регуляторного акта, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номер (у разі базового відстеження дата прийняття і номер акта не зазначаються);
• назва виконавця заходів з відстеження;
• цілі прийняття акта;
• строк виконання заходів з відстеження;
• тип відстеження (базове, повторне або періодичне);
• методи одержання результатів відстеження;
• дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;
• кількісні та якісні значення показників результативності акта;
• оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

Строк виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта не може бути більшим, ніж сорок п'ять робочих днів.

Звіт про відстеження підписується керівником регуляторного органу.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого місцевим органом виконавчої влади, не пізніше як у десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону.

Стаття 11 Закону регламентує, що на підставі аналізу звіту про відстеження результативності регуляторного акта здійснюється перегляд цього акта, за результатами якого регуляторний орган може прийняти рішення про зупинення дії цього регуляторного акта, його скасування, залишення без змін або про необхідність його перегляду.

2. Права громадськості у здійсненні регуляторної діяльності

2.1 Законодавче закріплення прав громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів

Одними з головних принципів державної регуляторної політики визначено, зокрема:

• прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності;
• передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проєктів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Статтею 6 Закону закріплені права громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів у здійсненні державної регуляторної політики, які мають право:

• подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проєктів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
• у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проєктів регуляторних актів;
• подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проєктів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
• бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
• самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проєктів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
• одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Зазначені права громадськості та інші визначені Законом механізми забезпечення реалізації цих прав дають можливість впливати на весь процес регуляторної діяльності, починаючи з її планування та закінчуючи прийняттям, відстеженням результативності та переглядом відповідних регуляторних актів.

2.2 Участь у плануванні діяльності з підготовки та розробці проєктів регуляторних актів

Статтею 6 Закону передбачено право громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проєктів регуляторних актів.

Тобто, громадяни та об'єднання можуть ініціювати підготовку проєкту регуляторного акта.

Законодавством не визначено форму таких пропозицій. Тому пропозиції щодо підготовки та прийняття регуляторних актів можуть бути викладені у будь-якій формі, наприклад, у формі обґрунтування необхідності правового врегулювання певного проблемного питання, проєкту акта тощо.

Слід зазначити, що представники громадськості можуть подавати пропозиції щодо необхідності розробки регуляторних актів не тільки до моменту затвердження плану діяльності відповідним регуляторним органом, але й після його затвердження. Такі пропозиції можуть бути внесені регуляторним органом до плану діяльності у вигляді відповідних змін у встановленому порядку в будь-який час.

Затверджені плани діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються регуляторним органом у десятиденний строк після їх затвердження.

Також, представники громадськості мають право брати участь у розробці проєкту регуляторного акта, подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проєктів регуляторних актів, у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю, бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу, самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проєктів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами.

Пропозиції і зауваження до проєкту регуляторного акта можуть стосуватись як положень самого акта, так і аналізу регуляторного впливу.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проєкту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проєкту регуляторного акта та аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту.

За результатами цього розгляду розробник проєкту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

2.3 Проведення діалогу між регуляторними органами та громадськістю

Законом передбачено можливість проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень проєктів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996  «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» визначено, що консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Крім того, проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів виконавчої влади з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проєктів таких рішень.

Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо:

проєктів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов'язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;

проєктів регуляторних актів;

проєктів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання;

звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

Пропозиції та зауваження подаються в усній та письмовій формі, надсилаються електронною поштою на адресу відповідальної особи органу виконавчої влади та офіційні вебсайти органів виконавчої влади.

Під час проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю ведеться протокол, у якому фіксуються висловлені пропозиції і зауваження.

Пропозиції та зауваження, що надійшли під час публічного громадського обговорення, вивчаються та аналізуються із залученням, у разі потреби, відповідних фахівців.

За результатами публічного громадського обговорення органи виконавчої влади готують звіт, в якому зазначається:

• найменування органу виконавчої влади, який проводив обговорення;
• зміст питання або назва проєкту акта, що виносилися на обговорення;
• інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні;
• інформація про пропозиції, що надійшли до органу виконавчої влади за результатами обговорення;
• інформація про врахування пропозицій та зауважень громадськості з обов'язковим обґрунтуванням прийнятого рішення та причин неврахування пропозицій та зауважень;
• інформація про рішення, що прийняті за результатами обговорення.

Результати публічного громадського обговорення в обов'язковому порядку орган виконавчої влади доводить до відома громадськості шляхом оприлюднення на офіційному вебсайті та в інший прийнятний спосіб не пізніше, ніж через два тижні після його закінчення.

2.4 Відстеження результативності регуляторного акта та його перегляд

Можливість громадськості вплинути на певну сферу регулювання реалізована у Законі також через механізми відстеження результативності регуляторного акта та його перегляду.

Громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання, наукові установи та консультативно-дорадчі органи мають право бути залученими регуляторними органами до виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам, одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Відповідно до статті 27 Закону підставами для проведення експертизи регуляторних актів Державною регуляторною службою України є відповідне звернення фізичних та/або юридичних осіб, їх об'єднань, а також консультативно-дорадчих органів, які створені при органах державної влади і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання.

Державна регуляторна служба України на підставі таких звернень має право здійснювати експертизу регуляторних актів органів влади на відповідність цих актів принципам державної регуляторної політики та приймати рішення про необхідність усунення виявлених порушень.

Рішення Державної регуляторної служби України про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики має бути виконане органом виконавчої влади, щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення.

Назад