Назад ДЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Ідея соціальної справедливості
В духовному світі людства є поняття, яке має особливу долю. Це те поняття, якому суджено стати найбільш концентрованим виразом надій багатьох поколінь людства. Серед таких ідеалів людства належне місце займає справедливість. В ході історії справедливість по різному трактується тими, хто бере її на озброєння. Не однаковий зміст вкладається в ідею справедливості на різних стадіях розвитку суспільства. Становлення ринкових відносин в Україні пов’язане з багатьма соціальними та етичними проблемами життя людини і суспільства. Першочергове значення тут набуває бачення ринкових відносин, що формуються з позиції соціальної справедливості і несправедливості.
Ідея та ідеали справедливості, так як все інше, глибоко історичні. Прагнення до справедливості завжди було для людства одним з головних орієнтирів соціального прогресу. В них органічно зв’язане минуле і сучасне. Ідея справедливості, рівності у суспільстві та суспільних відносинах між людьми беруть свій початок з часів Стародавньої Греції і рабовласницького суспільства.
Проблема справедливості, особливо її взаємозв’язок із свободою, історично була у центрі політичної боротьби в суспільстві. Причому вимога свободи переважно вважалась буржуазною ідеєю, а соціальної справедливості – традиційно реалістичною. Проте сам хід суспільного розвитку в сучасних умовах ставить питання про поєднання ідеалів свободи та справедливості. Як свобода, так і справедливість завжди були палкими бажаннями людини. У кінці двадцятого століття стало однозначно зрозуміло, що розвиток демократії можливий тільки на основі становлення більш рівноправного і справедливого суспільства. Поза справедливістю немає і не може бути свободи особи і людської гідності, стабільного суспільства та прогресивного соціально-економічного розвитку. Справедливість служить прямим регулятором діяльності людини в кожній ситуації.
Економісти і соціологи не мають єдиної думки про те, що розуміти під соціальною справедливістю, як кваліфікувати її. Найчастіше соціальна справедливість розуміється як прояв справедливості в сфері розподілу багатств, благ і доходів між членами суспільства.
Поняття «соціальна справедливість» правомірно розглядати як важливу соціоекономічну цінність суспільства, без якої неможливо забезпечити ефективний економічний розвиток. Ідея відповідальності, адекватності, еквівалентності величини доходу витратам праці і капіталу становить основний зміст соціальної справедливості (чи несправедливості). Економічна діяльність людини, її результати, їх суспільна оцінка на ринку – ось основа соціальної справедливості, а зовсім не альтруїстична благодійність і абстрактний рівноправний розподіл.
Соціальна справедливість відображає оцінку реально існуючої системи розподілу і формування доходів, її становлення з оптимальними принципами організації сфери розподілу доходів і заробітку.
Сприйняття і оцінка справедливості в економіці носить відносний, а не абстрактний характер. Люди суб’єктивно визначають співвідношення отриманого доходу і загальних зусиль, потім зіставляють його з доходами інших людей, які виконують аналогічну роботу. Якщо співставлення виявляє несправедливість – стимули до іншого виду економічної діяльності будуть знижуватися, виникає почуття образи і незадоволення.
Соціальна справедливість передбачає порівняльну, суб’єктивну оцінку людьми дійсного з точки зору його відповідальності повному ідеалу. У цьому зв’язку можна говорити про те, що соціальна справедливість визначається системою оцінок і цінностей людей, моральними стандартами, тобто соціально–етичними вимогами до реально існуючих економічних відносин. Хоча оцінка справедливості тих чи інших економічних процесів носить суб’єктивний характер, проте вона при накладанні на об’єктивні умови є однією з суттєвих ознак вірності і обґрунтованості економічних рішень і заходів.
Ринкова економіка зміцнює критерії соціальної справедливості. На перше місце тут виходить проблема становлення рівних можливостей для кожної людини, реалізації її творчого і професійного потенціалу, забезпечення рівності всіх перед законом та рівності у пошуку свого місця в умовах ринку.
Людина вільно вибирає певну професію, потрібну для її здобуття освіту, а також і сферу діяльності. Ринкове господарство засноване на свободі вибору громадян. У кінцевому випадку саме ринок відкриває для людей рівні можливості для самореалізації своїх здібностей.
Соціальна справедливість в умовах ринкових відносин пов’язана із скасуванням необґрунтованих привілей окремих людей та соціальних груп. Усі професії і види діяльності стають доступними всім. Економічна свобода передбачає відсутність соціальної уніфікації в суспільстві. У тих, хто сьогодні знаходиться на самому низу соціальних сходів, завжди існують шанси і перспективи піднятись вгору. Завдяки цьому майже перед кожною людиною відкриваються можливості прожити повніше і змістовніше життя. Звичайно, у бідного в порівнянні з багатим менші можливості досягнути успіху. Але суть справи не в цьому, а в самому факті, що кожна людина є господарем своєї долі.
Поняття соціальної справедливості
Постановка проблеми. Відомо, що соціальна справедливість є загальновизнаною цінністю сучасного демократичного суспільства, що закріплена в документах світової спільноти, зокрема в Міжнародних пактах ООН. Тому в реалізації соціальної політики соціальної держави вона виступає як ключовий принцип. Як категорія «Соціальна справедливість» – це соціально-психологічне сприйняття принципів і форм організації суспільства, що відповідає інтересам людей і соціальних груп, тобто узагальнена моральна оцінка суспільних відносин. Але що собою являє соціальна справедливість у сучасному розумінні, яка її роль у соціальній політиці держави на різних етапах її розвитку, які точки зору вчених і практиків на цю проблему? Все це невід’ємно вимагає ґрунтовного розгляду як в історичній ретроспективі, так і з позицій сучасного бачення цього ключового принципу соціальної політики.
Соціальна справедливість – це і узагальнена моральна оцінка суспільних відносин, і один з основних загальнолюдських соціальних ідеалів, конкретне розуміння і зміст якого змінювалося протягом історії, і сьогодні немає єдиного розуміння його змісту. При визначенні соціальної справедливості найчастіше її співвідносять із соціальною рівністю, і в цьому контексті соціальна справедливість розуміється як міра рівності і нерівності в розподілі матеріальних і духовних благ у суспільстві, статусів і влади, а також у життєвому положенні різних суспільних груп.
Реалізація принципу соціальної справедливості в суспільстві означає, що при цьому здійснюється справедливий:
1) розподіл діяльності;
2) розподіл доходів;
3) розподіл праці;
4) розподіл соціальних благ (прав, можливостей, влади);
5) розподіл винагород, визнань;
6) розподіл рівня та якості життя;
7) розподіл інформації та культурних цінностей.
Найважливішим показником соціально-справедливої спрямованості суспільства виступає характер соціальних відносин. Усі зазначені характеристики відбивають ті чи інші сторони соціальної справедливості й у залежності від специфіки дозволяють судити про соціальну прогресивність чи навпаки регресивність цього суспільства. Останнє, є дуже важливим для оцінки молодої ще зароджуваної демократичної соціальної держави в Україні.
Всесвітній День соціальної справедливості
Соціальна справедливість в умовах ринку, крім рівності можливостей, повинна включати й інший важливий компонент – державний соціальний захист і допомогу непрацюючим, малозабезпеченим людям, тобто державні гарантії для тих, хто за об'єктивними причинами (вік, стать, сімейні обставини тощо) випадає із рівно конкурентних умов, нездатний забезпечити собі сам гідне життя в умовах ринкової економіки. Реалізація ефективних державних соціальних програм повинна гарантувати цивілізовані умови життя для кожної людини на рівні, не нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму.
Для працездатних же членів суспільства мають бути створені рівні можливості для того, щоб вони могли своєю працею заробляти достатні доходи для повноцінного життя.
Соціальна справедливість є основоположним принципом мирного та благополучного співіснування як в самих країнах, так і між різними країнами. Для Організації Об'єднаних Націй прагнення соціальної справедливості для всіх лежить в самому центрі її глобальної місії зі сприяння розвитку та поваги людської гідності. Прийняття Міжнародною організацією праці Декларації про соціальну справедливість з метою справедливої глобалізації є лише одним із прикладів, що свідчать про прихильність системи Організації Об'єднаних Націй забезпечення соціальної справедливості. У Декларації робиться наголос на гарантії досягнення справедливих результатів для всіх через посередництво забезпечення зайнятості, соціального захисту, соціального діалогу та основоположних принципів і прав на робочому місці.
26 листопада 2007 року Генеральна Асамблея проголосила 20 лютого Всесвітнім днем соціальної справедливості, що відзначається щорічно починаючи з 2009 року. Вона також запропонувала всім державам-членам присвятити цей спеціальний день проведення на національному рівні конкретних заходів відповідно до цілей і завдань Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку та двадцять четвертої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї. Проведення Дня повинно сприяти подальшому нарощуванню зусиль міжнародного співтовариства в області викорінювання убогості, забезпечення повної зайнятості, гідної роботи, рівноправності чоловіків і жінок, соціального добробуту та соціальної справедливості для всіх.
Впровадження та відзначення Дня соціальної справедливості в Україні
Боротьба за соціальну справедливість – доленосне завдання незалежної України. Без цього їй не здолати кризових явищ останніх років, не досягнути цивілізованого життя. Прикро, але в Україні сьогодні дуже багато несправедливості, що гальмує розвиток держави, породжує невдоволення владою та численні конфлікти. Більшість населення України вбачають соціальну несправедливість, перш за все, в діяльності владних структур, які поглиблюють і без того існуючу прірву між багатством і бідністю. Дратують населення безлад в управлінні, свавілля чиновників, проведення останніх непопулярних реформ у системі оподаткування, нав'язування реформи у системі пенсійного забезпечення, системі ЖКГ, знівечені землі, зношені і безнадійно застарілі виробничі фонди тощо.
У цьому напряму мають діяти всі складові соціально-політичного механізму управління суспільством: насамперед – Президент, державні інституції зверху до низу, політичні партії, профспілки, органи контролю, громадські організації. Звичайно, провідна роль у суспільно-політичному управлінні належить державі, тому у державі необхідно проводити сильну, виважену соціальну політику, спрямовану на вирішення таких завдань, як створення чіткої структури органів громадського контролю з конкретно визначеними завданнями; справедливий розподіл та перерозподіл суспільного продукту; розумне оподаткування доходів; урегулювання ринку праці і забезпечення ефективної занятості населення; регулювання заробітної плати, охорони здоров'я, пенсійної політики, соціальної безпеки, адресної соціальної допомоги тощо.
У боротьбі за соціальну справедливість неабияку роль відіграють профспілки. Боротьба профспілок на національному рівні та на рівні підприємств і організацій за утвердження безпосередньої економічної демократії, захист соціальних і матеріальних інтересів своїх членів – головний напрямок утвердження соціальної справедливості профспілками. Розширення представницької участі профспілок у роботі державних органів, в опрацюванні програм соціального розвитку на всіх рівнях сприятиме утвердженню соціальної справедливості, соціальної стабільності та подоланню кризових явищ.
Саме тому Федерація професійних спілок звернулася до Президента України з пропозицією запровадити в Україні щорічне відзначення Всесвітнього Дня соціальної справедливості
У відповідь 4 листопада 2011 року Президент України В.Янукович прийняв Указ № 1021/2011 «Про День соціальної справедливості» яким постановив «Установити в Україні День соціальної справедливості, який проводити щороку 20 лютого - у Всесвітній день соціальної справедливості».
Прийняття Указу Президента України «Про День соціальної справедливості» та відзначення на державному рівні Всесвітнього Дня соціальної справедливості сприятиме акцентуванню уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій на вирішенні питань соціальної справедливості та соціального захисту, подолання бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, гендерної рівності, соціального добробуту і в цілому у соціальної справедливості для всіх громадян України. В умовах світової фінансової кризи ці питання набувають особливої актуальності та сприятимуть об’єднанню суспільства навколо важливої соціальної мети.
Назад |