Назад

Імпорт послуг від нерезидентів: правила валютного нагляду та граничні строки розрахунків у 2026 році

Операції з імпорту послуг прирівнюються до товарів і підлягають валютному нагляду. У разі авансового платежу нерезиденту граничний строк розрахунків під час війни становить 180 днів, протягом яких послуги мають бути надані та підтверджені документально

1. Що потрібно пам'ятати
2. Як мінімізувати ризики

ДПСУ розповідає, що операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.

Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.

Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.

Що потрібно пам'ятати

Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.

Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.

Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.

Як мінімізувати ризики

Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:

• визначити реалістичні строки виконання договору;
• перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
• своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
• контролювати дотримання граничного строку розрахунків.

  Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:

• отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
• документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
• звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.

• Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.

  Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.

Джерело: https://qdpro.com.ua

Назад